Жорсткі диски

Жорсткий диск (рос. жесткий диск) - в комп'ютерному сленгу «вінчестер» - запам'ятовуючий пристрій (пристрій зберігання інформації) довільного доступу, заснований на принципі магнітного запису. Є основним накопичувачем даних в більшості комп'ютерів. На відміну від «гнучкого" диска (дискети), інформація в НЖМД записується на жорсткі (алюмінієві або скляні) пластини, покриті шаром феромагнітного матеріалу, найчастіше двоокиси хрому - магнітні диски. У НЖМД використовується одна або кілька пластин на одній осі. Читаючі головки у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку набігаючого потоку повітря, що утворюється у поверхні при швидкому обертанні. Відстань між головкою і диском складає декілька нанометрів (у сучасних дисках близько 10 нм), а відсутність механічного контакту забезпечує довгий термін служби пристрою. За відсутності обертання дисків головки знаходяться у шпінделя або за межами диска в безпечній зоні, де виключений їх нештатний контакт з поверхнею дисків.Також, на відміну від гнучкого диска, носій інформації зазвичай поєднують з накопичувачем, приводом і блоком електроніки. Такі жорсткі диски часто використовуються в якості незнімного носія інформації.